Новини компанії

Інтерв’ю Голови Верховної Ради України В.В.Рибака бразильському друкованому виданню «Газета ду Пово»

Готуючись відвідати Бразилію, Голова українського парламенту Володимир Рибак говорить про зосередження зусиль на розширенні співпраці між двома країнами в найближчі роки. Він відзначає існуючі домовленості в таких областях, як будівництво космодрому в штаті Мараньяо, де будуть здійснюватися запуски ракети Циклон-4, а також проект з виробництва в Бразилії інсуліну за українською технологією. Володимир Рибак мав прибути у Бразилії на цьому тижні, утім візит був перенесений, і нова дата буде визначена найближчим часом. У інтерв'ю, проведеному по електронній пошті, він також говорить про співпрацю української громади штату Паранá, яка складається з близько 400 000 осіб, зі своєю країною.

Які Ви оцінюєте відносини між Україною та Бразилією?

Бразилія – основний політичний та торговельно-економічний партнер України на Латиноамериканському континенті. Наші двосторонні відносини вийшли на рівень стратегічного партнерства у 2009 році, коли Бразилія стала єдиною державою на континенті, з якою Україна встановила такий рівень співробітництва. Це є результатом активного діалогу на найвищому рівні та постійного розвитку важливих двосторонніх проектів у різних галузях.

На мою думку, міжпарламентське співробітництво становить невід’ємну частину цього партнерства. Певен, що наступним кроком у розвитку наших стратегічних відносин має стати поглиблення зв’язків між вищими законодавчими органами обох країн. Радий, що керівництво Національного Конгресу Бразилії також розділяє цю думку та зацікавлене в активізації українсько-бразильської міжпарламентської співпраці.

Сподіваюся, що найближчим часом я матиму нагоду відвідати Бразилію на запрошення Голови Палати депутатів Пана Енріке Едуардо Алвеса. Крім офіційної делегації, яка складатиметься з представників депутатської групи дружби у Верховній Раді (Парламенті) України, ми маємо намір привезти в Бразилію представницьку делегація українських ділових кіл для поглиблення нашого торговельно-економічного співробітництва.

Бразилія та Україна – партнери в рамках бінаціонального підприємства «Алкáнтара Циклон Спейс», яке займається будівництвом пускового центру Алкáнтара у штаті Мараньяо для здійснення запусків ракети-носія «Циклон-4». На Вашу думку, в яких ще проектах обидві країни могли б співпрацювати разом?

Я би назвав наш спільний космічний проект «локомотивом» стратегічного партнерства України і Бразилії у сфері високих технологій. Втім, не менші можливості стратегічної взаємовигідної кооперації закладені в інших сферах, які треба визначити у практичному діалозі. Прикладом може служити проект з налагодження випуску в Бразилії інсуліну за українськими технологіями, який успішно реалізується українським фармацевтичним підприємством «Індар» та бразильським державним фондом «Фіокруз». Незабаром на збудованому у Бразилії заводі буде налагоджено виробництво цього препарату за технологією, яка вже передається Україною в рамках існуючої Угоди. Завдяки цьому проекту інсулінозалежні бразильці вже кілька років отримують якісний і, головне, доступний інсулін.

Досвід цих двох проектів підтверджує, що якісною відмінністю України є її готовність не просто продавати Бразилії кінцеву продукцію, але й працювати на основі трансферу сучасних технологій.

Україна також готова до предметного діалогу в авіаційній сфері, в енергетичному машинобудуванні, суднобудуванні, хімічній, нафтогазовидобувній, металургійній, гірничодобувній галузях. Не будемо забувати, що Україна і Бразилія мають потужні аграрні сектори, які відкривають широкі перспективи для вигідного двостороннього співробітництва в галузі сільського господарства.

Не менш важливим може стати співробітництво в освітній сфері, оскільки науково-технічний поступ країн визначається серед іншого наявністю кваліфікованих кадрів у високотехнологічних галузях економіки. Впевнений, що запроваджена бразильським Урядом програма «Наука без кордонів» принесе свої плоди, а підготовлені у кращих закордонних вищих навчальних закладах фахівці різних спеціальностей сприятимуть швидкому економічному зростанню Бразилії. Україна також запропонувала послуги своїх провідних університетів для підготовки бразильських спеціалістів.

В останні роки Україна досягла певного прогресу у відносинах з Європейським Союзом. Чи існує намір Вашої країни приєднатися до цього європейського блоку?

Європейська інтеграція є пріоритетом державної політики України. Для нашої держави, яка є членом багатьох світових і регіональних політичних та економічних об’єднань, глибокі інтеграційні відносини з Європейським Союзом мають стратегічне значення. Курс України на європейську інтеграцію закріплений на законодавчому рівні, а європейський вибір є тим стимулом, який рухає розвиток нашої держави, створює умови для її реформування та модернізації.

Водночас, підкреслю, що сьогодні не йдеться про вступ України до ЄС. Це питання може постати у довгостроковій перспективі, якщо Україна та ЄС будуть до цього готові.

Першорядним завданням порядку денного нашого діалогу з ЄС є укладення Угоди про асоціацію. Цей безпрецедентний договір має перевести відносини Україна-Євросоюз на якісно новий рівень політичної асоціації та економічної інтеграції. Розраховуємо на підписання Угоди у рамках Вільнюського Саміту «Східного партнерства» у листопаді цього року.

З огляду на нинішню політичну та соціальну кон’юнктуру в Україні, якою є підтримка всередині країни приєднання до Європейського Союзу?

Сама ідея та політика інтеграції до ЄС перетворилися на консолідуючий фактор в українському суспільстві. Спільні підходи до розбудови взаємодії з Європейським Союзом мають Президент України, Уряд та Верховна Рада України. Європейський вибір став основою політичних програм провідних парламентських сил. Отже, європейська інтеграція стала виконувати роль ланки, що об’єднує українське суспільство.

Сьогоднішній етап відносин України з ЄС є особливо важливим у контексті нашої інтеграції в європейський політичний, економічний, правовий простір. Для того, щоб успішно підписати Угоду про асоціацію в листопаді цього року, нам потрібно прискорити широкомасштабні євроінтеграційні реформи. Отже парламентські політичні сили зараз докладають всіх зусиль для якомога якісного та вчасного виконання зобов’язань України перед ЄС, що входять до компетенції Верховної Ради.

Україна прагне об’єднання з Митним союзом, до якого входять Росія, Білорусь та Казахстан. Чи не ускладнить це стосунки з країнами Західної Європи?

Україна, безперечно, зацікавлена в розширенні економічної співпраці з країнами Митного союзу. Це наші одвічні партнери. Втім, ми шукаємо такі форми співробітництва, які б враховували українські національні інтереси, не суперечили нашим зобов’язанням у СОТ, стратегічному курсу на європейську інтеграцію та зобов’язанням в інших двосторонніх і багатосторонніх угрупуваннях. Продемонструю цю проблему цифрами.

За результатами 2012 року на країни Митного союзу припадає понад 36% (63 млрд. дол. США) зовнішньоторговельного обороту України. Це найбільший торгівельний партнер України.

У свою чергу, для країн ЄС цей показник становить трохи більше 29 відсотків (або 51 млрд. дол. США). Цілком очевидно, що поглиблення відносин як з ЄС, так із Митним союзом відповідає національним інтересам України.

Сьогодні питання взаємодії великих інтеграційних об'єднань та сусідніх з ними держав не можна зводити до елементарного вибору – приєднання чи неприєднання до економічних союзів. Різним країнам можна запропонувати різні формати взаємодії, які залежать від структури їх економік, порівняльних переваг та інтересів взаємодіючих сторін.
31 травня цього року на засіданні Ради глав урядів СНД в Мінську Україна підписала Меморандум про поглиблення взаємодії з Євразійською економічною комісією. У Меморандумі йдеться про можливість отримання Україною статусу спостерігача при Євразійському економічному союзі після створення цього об’єднання у 2015 році.

Україна є другою, після Росії, за потужністю країною колишнього СРСР. Утім, на відміну від сусідньої Росії, на міжнародній арені виділяється помірно, особливо у регіоні Латинської Америки. Які проекти має Україна для поглиблення відносин з латиноамериканськими країнами?

Вимушений не погодитися з Вами щодо ролі України на міжнародній арені. Україна є важливим суб’єктом міжнародних відносин як в глобальному, так і в регіональному вимірах. Скажімо, у 2011 році ми головували в Комітеті міністрів Ради Європи, у минулому 2012 році – головували в Центральноєвропейській ініціативі. Цього року Україна головує в Організації з безпеки і співробітництва в Європі, яка об’єднує 57 країн.

Крім того, за час членства в ООН Україна тричі обиралася непостійним членом Ради Безпеки (1948-1949, 1984-1985, 2000-2001 рр.), п’ять разів – членом Економічної і Соціальної Ради. У 1997 році міністр закордонних справ України Геннадій Удовенко був обраний Головою 52-ї сесії Генасамблеї – найвищим керівним посадовцем в ООН. При цьому Україна пишається тим, що саме 52-а сесія ГА ООН увійшла в історію як "сесія реформ", ухвалила всеосяжну програму реформування Організації і надала потужного імпульсу широкомасштабному оновленню ООН.

Тепер кілька слів про українські перспективи в Латинській Америці. За часів Радянського Союзу в Україні були сконцентровані науково-дослідницькі центри, високотехнологічні виробництва та висококваліфіковані кадри. Нам вдалось не лише зберегти ці здобутки, але й надати нового поштовху розвитку наукоємних галузей української економіки. Саме на основі прогресу високотехнологічних галузей Україна намагається будувати свою співпрацю з країнами Латинської Америки.

Звичайно, існують об’єктивні перешкоди, що стримують торговельно-економічне співробітництво України з регіоном. Попри високої динаміки політичного діалогу, підприємницькі кола обох сторін володіють обмеженою інформацією про можливості один одного. Я вбачаю, зокрема, своїм завданням, як Глави парламенту, створювати плідні умови для зближення наших ділових кіл.

Саме тому в рамках мого майбутнього візиту до Бразилії ми плануємо проведення бізнес-форум українських та бразильських підприємців. Українська сторона може запросити до участі у форумі керівників підприємств, що виробляють літаки, двигуни для них та гелікоптерів, обладнання енергетичного машинобудування (турбіни), титан, мінеральні добрива та інші продукти хімічної промисловості. Це саме ті напрями, які Україна вбачає перспективними для поглиблення співпраці з Бразилією та Латинською Америкою в цілому.

В штаті Паранá проживає найбільша в країні громада бразильців українського походження. Які стосунки підтримують українські інституції з громадою в Парані та Бразилії?

В Бразилії проживає четверта за кількістю у світі українська громада. За нашими даними, вона нараховує близько 500 тисяч осіб, з них 400 тисяч проживають у штаті Паранá. Більше українців мешкає лише в Росії, США та Канаді. У 2011 році в Бразилії і Україні відбулося святкування 120-ої річниці початку української імміграції до Бразилії. Ми пишаємося тим, що українці посіли гідне місце в бразильському суспільстві, користуються авторитетом і роблять свій помітний внесок в економічний, політичний, науковий та культурний розвиток Бразилії.

Україна, звичайно ж, вітає процвітання українських громад у різних регіонах світу і надає пріоритетного значення підтримці зв’язків із закордонним українством.

Під час візитів до Бразилії офіційні представники України завжди зустрічаються з керівництвом української громади. Зокрема, за минулі два роки у Бразилії відбулися зустрічі Президента України Віктора Януковича, міністра закордонних справ Костянтина Грищенка з керівниками організацій закордонних українців. У рамках мого майбутнього візиту також відбудеться зустріч з представниками нашої діаспори.

Минулого року Верховна Рада ухвалила зміни до Закону України «Про правовий статус закордонних українців». Він забезпечує більш повне задоволення національно-культурних, освітніх, мовних та інформаційних потреб закордонного українства. Важливим положенням цього закону є спрощення процедури набуття громадянства для закордонних українців та закріплення виділення квот прийому закордонних українців до вищих навчальних закладів України за кошт державного бюджету.

Крім цього в Україні виконується Державна програма співпраці із закордонними українцями на період до 2015 року. Вона передбачає реалізацію центральними та місцевими органами влади нашої держави конкретних проектів підтримки українських громад за кордоном та зміцнення їхніх зв’язків з Україною.

Керівництво України уважно вивчає проблеми українських громад за кордоном, у тому числі в Бразилії, і робить все можливе для їх вирішення. Наприклад, у цьому році у штаті Паранá, на виконання доручення Президента України за результатами його візиту до Бразилії започатковано дистанційне викладання української мови для представників діаспори.

При цьому для підтримання постійного діалогу державних установ України з численною українською громадою штату Паранá у місті Курітіба функціонує Консульство України.

Як Ви оцінюєте кандидатуру Бразилії на входження до складу постійних членів Ради Безпеки ООН?

Питання реформування ООН і, зокрема Ради Безпеки, залишається одним з наріжних вже багато років. Дискусії щодо розширення Ради Безпеки, зокрема, щодо збільшення кількості її постійних членів, тривають і сьогодні.
Не можу при цьому не згадати Спільну заяву Президентів України та Бразилії за результатами державного візиту до Бразилії Президента України Віктора Януковича у жовтні 2011 року. Заява підкреслює, що «обидва Президенти підтвердили відданість реформі Організації Об’єднаних Націй, включно з її Радою Безпеки. Президент В.Янукович відзначив значні зусилля Бразилії зі зміцнення міжнародного миру та стабільності, зокрема під час її непостійного членства у РБ ООН протягом 2010-2011 років… та висловив підтримку України намірів Бразилії стати постійним членом розширеної Ради Безпеки.

Президент Д.Руссефф запевнила, що Бразилія підтримає кандидатуру України на виборах непостійних членів Ради Безпеки ООН на період 2016-2017 років». Така позиція Глав наших держав.

Селіо Мартінс, «Газета ду Пово»